Часте серцебиття: причини

Часте серцебиття У здорової людини в стані спокою частота серцебиття складає 60-80 ударів на хвилину. Це відповідає фізіологічній нормі. Але існують і відхилення від неї, наприклад, у спортсменів. В наслідок тренованості їх організму пульс у стані спокою може становити 40-50 ударів на хвилину. Часте серцебиття не завжди свідчить про протікання патологічних процесів і наявності загрози здоров'ю людини. Наприклад, прискорений пульс характерний для стану психологічного хвилювання або стресу, а також фізичного навантаження. Крім того, його може спровокувати прийом лікарських препаратів, вживання продуктів з подібним побічною дією (кава, деякі види чаю і т. Д.). У цих випадках почастішання серцебиття - нормальна фізіологічна реакція організму. Проте нерідко пульс більше 90 ударів на хвилину служить тривожним симптомом таких хвороб, як: ІХС (тахікардія, стенокардія, миготлива аритмія і т. Д.); вроджені та набуті вади серця (недостатність мітрального клапана, стеноз гирла аорти); легенева або серцева недостатність; запалення структур серця (ендокардит, перикардит, міокардит); кардіосклероз. Збій гормональної системи може провокувати серце до частих скорочень. Зазвичай це супроводжується дратівливістю, тривогою і втратою ваги. Також при підвищенні температури тіла відбувається збільшення частоти серцебиття. Такі випадки нападів прискореного пульсу виникають з фізіологічних причин і не пов'язані з органічними ушкодженнями міокарда. Для усунення даного симптому проводять терапевтичні заходи з лікування основного захворювання. Гірше йде справа, коли є органічні ушкодження міокарда (ішемія, інфаркт міокарда та ін.). Особливу увагу варто звернути на почастішання серцебиття в стані спокою. Як правило, це явний симптом протікання патологічних процесів. Порушення ритму зазвичай супроводжується й іншими відхиленнями: запамороченням, стомлюваністю, задишкою, короткочасною втратою свідомості, вираженими болями в області серця. У цьому випадку хворому слід звернутися за консультацією і подальшим обстеженням до кардіолога. Діагностика частого серцебиття включає в себе встановлення патологічних змін в роботі серцево-судинної системи і причин, їх спричинили. Для цього застосовується електрокардіографія (ЕКГ), добове холтерівське моніторування, ехокардіографія (Ехо КГ), навантажувальні тести (тредміл, велоергометрія), при підозрі на запалення призначаються лабораторні аналізи. За підсумками діагностики кардіолог призначає лікування у вигляді медикаментозної терапії і, при необхідності, хірургічне втручання (стентування, шунтування, заміна клапана на серці та ін.). Для профілактики захворювання рекомендується збалансоване харчування і підтримання рекомендованого рівня фізичної активності.