Як дихати носом, а не ротом

Ситуація: 4 місяці тому моєму синові видалили аденоїди. Лікарі сказали, що операція пройшла добре, і буквально через кілька днів виписали нас додому. Ще через 3 тижні ми знову були на консультації, тому що дитина продовжував дихати ротом. ЛОР сказала, що з носом і горлом дитини все гаразд, а що дихає ротом - так це, напевно, ще не зійшов післяопераційний набряк. Але з тих пір пройшло вже 3 місяці, а дитя так і не може дихати носом! Хотілося б почути думку досвідченого фахівця з цього приводу. Відповідь: Ситуація, яку Ви описали, на жаль, не так вже рідкісна. Тому Ви абсолютно правильно вчинили, повторно звернувшись до лікаря: в деяких випадках (особливо якщо операція з видалення аденоїдів робиться з запізненням, коли вже розвинулися інші хворобливі явища) для відновлення нормальної функції дихання необхідно додаткове лікування носа, горла і вух. Звичка понад нам дана Проте в переважній більшості випадків отоларингологи констатують, що ніяких змін, що перешкоджають носовому диханню, у прооперованого дитини немає. Чому ж тоді деякі дітки вперто продовжують дихати ротом? Справа в тому, що у будь-якої людини (хоч у маленького, хоч у дорослого), протягом тривалого часу страждає утрудненим носовим диханням, виробляється шкідлива звичка дихати ротом. Її-то і доводиться потім викорінювати. Найпростіший і доступний спосіб почати боротьбу за правильне положення речей - постійно стежити за дорогим чадом і нагадувати йому, як слід дихати, як тільки "жертва аденоїдів", забувшись, знову відкриє рот. Дещо складніше, якщо дитина "згадує" про своєю поганою звичкою уві сні. У таких випадках (тільки обов'язково за умови, що вільне носове дихання відновлено) лікар може порекомендувати накладення на ніч спеціальної пов'язки (її можна зшити і самостійно), яка просто не дозволяла б дитині тримати рот відкритим. Правда, як показує досвід, до таких заходів доводиться вдаватися тільки в крайньому випадку і ненадовго: не більше 5-6 днів. Гімнастика для носа Отже, саме по собі видалення аденоїдів ще не гарантує автоматичного відновлення носового дихання. Тому не варто чекати "милості від природи", а має сенс навчити дитину спеціальної (хоч і зовсім нескладної) носової гімнастики. Її починають освоювати через 10-12 днів після аденектоміі. Вправи зазвичай роблять вранці і ввечері. Перед заняттями необхідно обов'язково прочистити ніс: не сильно, але ретельно висякатися, краще після закапування судинозвужувальних крапель (нафтизин і т. Д.). До речі, вводити ці кошти теж потрібно правильно - в положенні лежачи на спині, підклавши під лопатки (не під голову!) Валик товщиною в 2-3 пальця. Після закапування полежати так необхідно ще 3-5 хвилин. Вправа 1. Встати прямо, не напружуючись. Руки притиснуті до нижньої частини грудної клітки, живіт трохи втягнутий. Виконуємо повільні вдихи і видихи через ніс. Вправа 2. Початкове положення те ж, але руки - за спиною. Кисті стикаються. Живіт втягти. Старанно і повільно виробляємо вдихи і видихи. Обов'язково через ніс! Вправа 3. Стійка та ж, але пальці рук сплетені на потилиці, а лікті спрямовані вперед. Глибокий вдих носом супроводжується максимальним розведенням ліктів в сторони. На повільному ж носовому видиху лікті повертаються у вихідне положення. Вправа 4. Початкове положення те ж, руки вільно опущені уздовж тулуба. Повільний вдих через ніс поєднуємо з відведенням рук назад, одночасно піднімаючись на носках, втягуючи живіт і випинаючи груди. З таким же повільним і довгим видихом через ніс повертаємося у вихідне положення. Кратність повторень кожного з вправ -10 разів. Забиваємо голи ... носом Для відновлення носового дихання у дітлахів у важких випадках мною рекомендується гра "Носовий футбол", в якій беруть участь 2 гравця (один з яких, звичайно, малюк). Ігрове поле - шахівниця або невеликий стіл, на якому влаштовані "ворота" з шашок, шахових фігурок або просто маленьких перевернутих чарок. Роль м'яча виконує паперовий трикутник з відігнутим вгору куточком-вітрилом. М'яч у середині поля. Судді і вболівальники готові? Гра почалася! Набираючи повітря в легені і з силою видихаючи його поперемінно то через праву, то через ліву ніздрю, гравці по черзі намагаються загнати м'яч у ворота "супротивника". Задувати м'яч у ворота ротом забороняється! Штраф - три ходи суперника. Так, в корисній веселій грі і відкриється носове дихання! Тільки не забудьте, що перед "матчем" необхідно гарненько очистити носик - так само, як перед дихальною гімнастикою.